Його ж ранами нас уздоровлено…

Його ж ранами нас уздоровлено…

Така вже певно людська натура, - прикрашати свій побут. Тісний, пропахлий безкінечним димом «буржуйки» кубрик – колишня кімната напівзруйнованого помешкання. Вікон нема… віконниці щільно закладені мішками з піском… війна …

Навели і підтримуємо порядок. Душа воліє прекрасного: поступово над лежаками з’являються прикраси – малюночки, ляльки- мотанки, обереги, виготовлені дитячими руками та завдяки волонтерам доставлені до нас. Вішаки, стільці, посуд на полицях та інші елементи необхідного у побуті – все це нормальні життєві потреби. Звично, що серед усього цього затишку та тепла – особиста зброя. Вона ніби перекреслює все те, що прикрашає наш побут, бо від неї віє холодом. Бо чому ж ми тут?!

Обстежуючи територію на предмет "сюрпризів", друг Бен знайшов та приніс до кубрика чеканку великого за розміром формату. Усі заклопотані, у кожного клубок невирішених проблем, тому ніхто на картину уваги не звернув.

Ранок. Повертаюсь до кубрика з нічного чергування. Побратими сплять. Намагаюсь не шуміти і не вмикати світло, – користуюсь ліхтариком. Промінь випадково вихоплює лик Христа…

Приглядаюсь до принесеної вчора картини. Посічена осколками чеканка тонкої роботи. І тут - наче мільйон вольт крізь тіло - очі! Відчув, як на голові «почало рухатись» волосся.

Думки, одна перед одною, хвилями набігали, змішувались, шукаючи безкінечного берега…

Так, таке ж вже було! Було ще за тисячоліття до приходу у світ Спасителя. Так-так, я вже це зустрічав у Божому слові…

Спробую дослівно процитувати слова великого Пророка Ісайї: « А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини він мучений був, - кара на ньому була за наш мир, Його ж ранами нас оздоровлено»… (53 глава 5 вірш).

Після недільної літургії, картину було передано військовому капелану отцю Миколі Мединському ( Залізняку):

- Прошу, отче, провезти її із собою тернистими дорогами війни, та внести до храму Господнього. Бо це знак, це символ на свідоцтво уздоровлення нашої великої української Нації.

Записи фронтового кореспондента.
Віталій Кудін ( старший) – окрема тактична група «Волинь»
Української добровольчої армії,
« Сектор М»

24.01.2017.

Теги: Щоденник фронтового кореспондента