Лапті на босу ногу

Вчора знову мав можливість побачити своє дитинство та юність. Та тільки теплого та світлого там нічого не знайшов. Піонерія, комсомол, коли після занять примусово заганяли вільні дитячі душі на комсомольські збори. Пригадую очі однокласників з іскринкою злості на брехню, очі наставників – виконували, як раби, свою роботу за «дзвінком» з райкому. Пізніше зрозумів лише : здатність розрізняти чесноти і вади дані нам, людям. Господом покладені до серця. Бунтували, тікали, як могли, від брехні. За що каралися характеристиками, оцінками, майбутнім.

Побачив по «зомбоящику» пики можновладців, з купою холуїв у вигляді свити. Їх очі – собачі, перед актом розмноження. Але ж вони – люди. Бо у багатьох в очах усвідомлення своєї приреченості. Серце-то ж не обманеш. Добре вони знають: « що не істинне - то не вічне». Прожити довше, протягнути час ох же і стараються! Путлера боятьс., Бо що не так – зніме з них лапті і босі ноги їх стирчатимуть з-під простирадла в якомусь із моргів. Ланцюжок то короткий.

Був такий собі Сізіф, що викочував каменя на гору. Бачив його подобу вчора – у вигляді «щастя» для мешканців лугандонії, - роботу їхніх ЗМІ . Сичать. ..Діє , поки що… Та лише на «генетичне» сміття у роді людськім - холуїв. Мільйони ж людей по цілій Землі – «бандерівці» - бо адекватно можуть оцінювати світ, - прийшов до особистого висновку. У кожного своя правда, а істина - одна єдина , вона у наших серцях.

P.S. Коли хто не вірить – перевірте, включіть «сепарське» або російське ТБ – переконаєтесь.

Записи фронтового кореспондента.
Віталій Кудін (старший) – окрема тактична група «Волинь»
Української добровольчої армії,
«Сектор М»

06.03.2017.