Комбат на базі

Щойно з передової повернувся комбат Чорний. Брудний, але, як завжди після гарного бою, веселий. Каже (стилістику збережено):

- Правосєки влаштували сьогодні сафарі на танчик супротивника, вклали їхнього гранатометника намертво й кількох поранили. Походу, вночі витягуватимуть, бо ми його по всьому полю, як кабанчика ганяли. Ви би чули ці переговори по рації! Таке тільки на полюванні почуєш. Вояки кричать "Не стіляйте, заборонено!" А ми їм: "А хто стіляє? Нас тут взагалі нема!"

До Чорного приєднується друг Чех:

- Я в житті так не сміявся, думав, що губи порву. Наступного разу буду все на камеру писати. Не знаю, чи можна буде в новинах для вас дати, але такої кінокомедії ще жодна кінокомпанія не знімала. Ми за неї точно оскара візьмемо.

І вже серйозніше літній і довсідчений Чех додає:

- Якщо такий дух по батальйону на сміх пішов - сепарам хана, я точно знаю. Рано чи пізно, але - хана.

Ось так немає бійців ДУКу на позиціях в Пісках. Ну, геть чисто немає. І танк вчора теж не ми підбили. Бо ж нас... ну, ви розумієте.