ДУК Правий Сектор тримає машингвери напоготові!
Навчання 5 ОБАТу ДУК ПС
Навчання 5 ОБАТу ДУК ПС
Підрозділ снайперів ДУК Правого Сектору "Браконьєри"...
"Снайпінг - це мистецтво мисливця у поєднанні з хитрістю БРАКОНЬЄРА і майстерністю влучного стрільця, що озброєний найкращою зброєю, яку може дати наука.
Саме вивченням цього мистецтва ми тут і займаємось."
Підполковник корпусу морської піхоти Невіл Армстронг
Скромний, мовчазний, відповідальний боєць, доброї душі чоловік. Можливо, комусь він видасться простим і не героїчним, а я вважаю його справжнім звитяжцем, надто ідеальним для нашого озлобленого суспільства.
Друг Запорожець боєць 7-го окремого батальйону ДУК ПС, у січні отримав важкі осколкові поранення ніг у боях за метеовишку донецького аеропорту. Будучи тоді найстаршим за віком серед усіх бійців на «метео», щоб не наражати на небезпеку молодь, визвався виконати бойове завдання під час мінометного обстрілу. Міг би загинути, але поруч був янгол, який рятує життя…
Саме таку назву має виставка світлин, яка відкрилася 31 жовтня в приміщенні Історичного музею в Києві. Виставка дуже і дуже незвична. Автора цих фотографій на жаль вже нема серед нас. Він віддав своє життя за свободу і незалежність України. Антон Кірєєв пішов на фронт добровольцем, та воював у складі 5-го батальону ДУК "Правий сектор". Не забув він взяти з собою і свою фотокамеру. Антон знімав усе, навіть не замислюючись, що колись із цих кадрів його друзі зроблять виставку. Загинув у жовтні 2014 року під Донецьком.
День, коли ми зустрічали сонце, вчились слухати один одного, допомагати, бути терпеливими, а ввечері згадували найкращі миті. Ми щасливі з того, що у нас є Аратта.
В неділю 25 жовтня 2015 року відбувся грандіозний матч між супер командами батальйонів Аратта й Азов. Команду "Аратти" очолив комбат Червень. Перемога була за ... дивіться у відео!
Восьмий окремий батальйон Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор" Аратта, — бойовий батальйон добровольців, власна назва якого походить з легенди про багату та квітучу країну, що згадується в міфології Шумерів…
Бійці батальйону довгий час воюють на передовій зони АТО з російсько-терористичними військами. Їхня зона відповідальності – Маріупольський напрямок, від селища Волноваха до Широкіного. Зіткнення з загарбниками відбувались по ту сторону річки Кальміус, в напрямках селищ Павлопіль, Чермалик, Комінтерново, Лебединське. Бойові завдання виконувались бійцями батальйону пліч о пліч з полком «Азов», добровольчим батальйоном територіальної оборони Донецької області «Донбас», 23, 37, 14 та 131 бригадами ЗСУ, підрозділами морської піхоти.
Для вирішення нагальної проблеми батальйону: створення для бійців сучасної та ефективної аеророзвідки, відомі митці, волонтери та громадські діячі з Харкова, Дніпропетровська, Києва, та інших міст України вирішили створити волонтерський проект «Митці Аратті». Волонтери, діаспоряни, — всі, кому небайдужа доля рідної країни, є рушійною силою цього проекту.
Велика честь і задоволення відкрити даний проект дісталася нашим колегам з блогу DARKHUNTER. Для вас їх епічне відео та чудові фото.
Для когось - це лише стрічка подій з оновленням, для когось - тема для суперечок за горнятком кави на кухні, для когось - невеличка пригода, результатом якої стануть фото на особистих сторінках з купою лайків під ними, а для когось - місце відродження надій, перший крок на єдиному шляху, що веде до рідного дому.
12.10. 2015 р. в рамках ротації бійців Добровольчого Українського Корпусу, до виконання завдань поставлених командуванням операції по блокаді Криму приступив зведений підрозділ 7 ЗБАТ ДУК ПС під командуванням Друга Гайдамаки.
Але ми не американці. Ми українці. Ми знаємо, що таке бути вільними, ми знаємо, що таке братська підтримка, любов до своєї країни і нації. Україна понад усе!
Ми всі тут заради одного – перемоги у війні проти російського окупанта. Однак, люди, що поки що знаходяться при владі, вирішують по-своєму: перемир’я триває, а добровольці – поза передовою.
Що роблять справжні чоловіки, коли немає бойових завдань?
Звісно ж першим ділом додому – до сім'ї, до родини. Та проходить час, вже відпочили, а війна не закінчилась сама собою. І серце кличе туди – поближче до передової, щоб у разі тривоги першими дати бій.