Вишита сорочка була, є і буде символом та оберегом українського вояцтва. Її носили воїни-анти, руські дружинники, українські козаки, гайдамаки, Українські Січові Стрільці, вояки Армії УНР, Української Галицької Армії, повстанці Холодного яру, члени ОУН і вояки УПА. Про це пам'ятають нині й бійці, захисники Батьківщини на передовій, які стали на захист України від російської аґресії.
Козаки, коли йшли у смертельний бій за Україну, одягали чисту вишиту сорочку, яку вишивала їм матір або наречена. Вони були освячені молитвою і сльозами рідних, ставали щитом, оберегом від ворожої зброї. Вишиванка – наша слава і гордість.
З давніх-давен українську вишиванку шанували та одягали навіть іноземці. Зокрема австрійський архикнязь, полковник Леґіону Українських Січових Стрільців Вільгельм Ґабсбурґ (Василь Вишиваний), який з гордістю носив під уніформою вишивану сорочку, подарованому йому вояком Приймаком з Тернопільщини.
– Солнышко, давай уже приезжай быстрее! – Чую його радісні слова. Приїжджаю. Перший, кому телефоную, звісно ж, – він.
– Любимая, у нас срочное задание, мы выехали в … – Вмить настрій як рукою зняло. Цілих два тижні ми не бачились. Вперше, за весь період, відколи ми разом. Я так хотіла до нього, хотіла побачити, обійняти, відчути його тепло, ніжні обійми, лагідні доторки. Та в нього завдання. Гаразд, я ж знала, що він не буде ніколи тихо сидіти вдома, чекаючи на мене.
Проходить ще тиждень, їду вже з впевненістю, що побачимось ми от – от. Та… Знову трапляється абсолютно непередбачувана ситуація, і їх групу відправляють кудись. І знову не відомо, коли ми зустрінемось. І знову серце розривається від переживань: просто не хочеться вірити, що якісь там дві години не вистачило, аби нам зустрітись.
В будиночку інформаційного ця живописна група інтелектуалів – шість художників і журналіст-документаліст – побувала двічі. Вперше – перед Пісками, вдруге – після фронту. Спочатку збуджені, схвильовані, друзі нашого білоруського побратима і літописця – Антося Тєлєжнікова, розпитували про наші добровольчі будні, про ДАП. Сперечались про доречність наступу і компетентність армійського командування. Повернулись притихлі. Більше мовчали. І розповідали про враження і напрацювання, – майстри-художники їздили у Піски на пленер. Вже тоді ми домовились з живописцями Олександром Пушкіним і Тарасом Носаром, що вони напишуть, коли і де відбудеться виставка їх робіт.
Що приводить стариків на війну? Що примушує покинути домівку – теплу, чи не дуже – і переселитись в окоп, у бліндаж, в казарму?
По-різному буває. У когось повна хата пармалата: діти, онуки, - оптом на голові. У когось навпаки – діти розлетілись, і виявилось, що говорити ні з ким, бо вже давно згасло сімейне вогнище. Буває, що сина в армію призвали, чи серце в добровольці повело. І схотілось бути поряд, прикрити собою, раптом яка біда. А буває.. у добровольців часто буває так міркують:
- Я подумав: якщо мене уб`ють, то – нічого. Я вже пожив на світі, дітей-онуків поглядів, роботи немало переробив. А молодих шкода! Їм ще треба жити й продовжувати свій рід.
Військовий повинен воювати, або вчитися воювати, інакше він – не військовий. Зараз основні сили бойових батальйонів УДА відведено з передової. Воюють тільки окремі групи у складі ЗСУ (і з шевронами ЗСУ), про здобутки яких нам не дозволено розповідати докладно. Основний же склад постійно навчається і тренується, удосконалюючи здобуту в боях військову майстерність.
Повномасштабні навчання в умовах, максимально наближених до бойових, проходить 5 Окремий батальйон Добровольчої Армії.
- Ворог силами до двох тактичних груп в кількості 1000 сепаратистів зайняв оборону по рубежу N. Тактичні групи підсилені танками Т-90, БМП, БТР, САУ, СПГ і системою залпового вогню «град». Силами 25 ОДБр, окремими частинами 93 та 95 ОДБр по рубежу ворога був нанесений масований вогонь, в результаті якого ворог поніс великі втрати і відступив у район населеного пункту NN. О 8.00 ранку наші війська перейшли в наступ. Згідно даних аеророзвідки, помічені залишки супротивника в районі населеного пункту Діброва-кар`єр. Перед батальйоном поставлена задача висунутись у район населеного пункту, підтвердити дані аеророзвідки і знищити залишки ворога, атакувавши його.
Це – не оперативна інформація з фронту, а легенда, на основі якої будуть розгортатись події на імпровізованому навчальному «фронті».
На базі 5 ОБату новачку цікаво все. Однак, бачить він не так, як ми, звиклі до людей і антуражу. Новий фотограф інформвідділу Дмитро, зрозуміло, пішов на першу екскурсію з фотоапаратом. І ось що він побачив.
У цьому році на Святвечір бійці 5-го Батальйону Української Добровольчої Армії привітали різдвяною колядою свого командира, комбата Чорного. Хлопці й дівчата заспівали "Ой, радуйся, Земле!" та "Сумний Святий Вечір".
З Різдвом Христовим тебе, Україно!
Автор Алла Мегель. Автор колажів Сергій Пущенко від .
Зараз ДУК, як і вся країна, переживає непрості часи. Кожному з нас настала пора вкотре визначитись і дати відповіді на питання: куди, з ким і яким шляхом я йтиму у майбутнє. Вибір – надскладний: праця – чи революція, піт – чи кров.
Але вибір – не привід стояти на місці, не виправдання, щоб нічого не робити. І ми працюємо. Караули несуть службу по охороні баз, на кухнях бойових батів – кипить, шипить і шквариться. На полігонах – бухає, бабахає і ухкає. У навчальному класі – дошка розписана загадковими інгредієнтами вибухівок. А мапи бійців – позначками гармат, мінометів і танчиків, - тут ідуть бої не на жарт.
В інформаційному – аншлаг зранку і надвечір: комбат проводить наради, волонтери розповідають свої новини і розпитують про наші. А поряд наш – тепер уже наш! – художник Сергій Пущенко розповідає про свою роботу.
Нова пісня гурту ТаРута «Дике поле» (Червоно-чорний стяг), прем'єра якої відбулася днями у Харкові, присвячується бійцям всіх добровольчих батальйонів, та, в першу чергу, восьмому окремому батальйону Добровольчого Українського Корпусу Правий Сектор - «Аратта».
Автором слів пісні є доброволець ДУК ПС Юрко Вовкогон - журналіст, організатор фестивалів, поет. Запис пісні відбувався на студії "Studijofonas" у литовському місті Клайпеда, а зведенням займався українець Макс Топчій, відомий у музичній спільноті по роботі з гуртом "Бумбокс".
Незабаром «TaRuta» презентує і нове відео на цю пісню, у зйомках якого брали участь «фаєрщики» козацького театру вогню "Полум’я віків» з Вінниці. Прем’єра запланована попередньо на День української армії, 6 грудня.
Пропонуємо вашій увазі презентацію пісні, з ексклюзивним відеорядом 8-го ОБАТ «Аратта».
