Барс, як справдешній капітан, корабель залишав останнім.
Протягом двох попередніх тижнів особовий склад ДУКу вивозив з Пісків майно. Було очевидно ще з минулої осені, що у плани командування АТО входить здача Пісків разом із найближчими селами. Подейкували, що це один з таємних пунктів Мінських домовленостей.
Барс у такі подробиці не занурювався. Його задача – вивести своїх людей. Непростенька, прямо скажемо, задачка в умовах, коли супротивник валить по тобі з усього арсеналу, який є в наявності, не шкодуючи БК. Кілька позицій вже дихають на ладан. А багатостраждальне «Небо» - розбите й спалене до понівеченого, покрученого металу – бовваніє, як символ багатомісячних артилерійських перестрілок.
Він присвятив життя боротьбі за краще майбутнє своєї країни, коли з ще юнацьких років вчився сам військо- мілітаристському вмінню, а потім, – рік за роком, згуртовував навколо себе юних патріотів – націоналістів, зумівши достукатись до кожного серця, зумівши розбудити той генетичний поклик, який старанно отруювала радянська влада, та й пізніше ніби-то українська.
Дмитро Винник, 19-ий студент-художник. Цей хлопець - типовий правосєк. Він повернутий на війні. В хорошому сенсі. Да Вінчі володіє технікою стрільби з АК, РПК, АГС, ПТРС, РГД. Але офіційно вважається кулеметником.
Під час оборони наших позицій поблизу смт Піски хлопець був важко поранений. У Дмитра - зламана ключиця, кілька ребер, права скула, розірвана щока. І знаєте, як він коментує це?
- Блін, я тільки мав їхати в аеропорт на ротацію. І тут на тобі, поїхав... Нічого, тиждень відлежусь і назад.
