Сучасні технології створюють можливості для будь-якої держави перейти на поновлювані джерела дешевої енергії з води, вітру або сонця. Але для цього, звичайно, потрібно докласти зусиль і реалізувати ряд масштабних реформ і проектів, як це зробили, наприклад, в Марокко.

• Як же цій країні вдалося побудувати найбільшу електростанцію концентрованої сонячної енергії, яка виробляє електрику навіть вночі?
• І що дозволило Марокко, яке має мізерні запаси нафти і газу, стати найбільшим імпортером енергії в країнах Близького Сходу і Північної Африки?

Марокко єдина країна Північної Африки, яка не має власних запасів викопного палива і імпортує більше 90% енергоресурсів.

Спроби розвивати промисловість призводять до того, що споживання електроенергії збільшується на 5,6% в рік, а брати її в рамках країни ніде. Уряд витрачає мільярди доларів на імпорт палива.

Щоб позбавити державу від енергетичної залежності, король Мохаммед VI поставив за мету: до 2030 року генерувати 52% потреб в електриці за допомогою зеленої енергії.

Але з чого її отримувати?

Всі сміливі технології, що випередили час, з'явилися тому, що в один прекрасний момент комусь прийшла в голову проривна ідея.

А після знайшлися люди, які допомогли втілити її в життя.

Але на кожну геніальну ідею, що закінчилася новим винаходом, припадають десятки божевільних і нереальних задумів. І за кожним з них стоять сотні прихильників, багато годин роботи і величезні гроші. Чого тільки варта пропозиція "зробити озеро за допомогою ядерних бомб в Сахарі". Або проект з "буксирування айсберга в Дубай". Не менш божевільною була й ідея побудувати авіаносець з льоду.

Друга світова війна стала вершиною в історії військових технологій.

Але крім сотень інновацій, використовуваних і донині, у ті роки розроблялося безліч вражаючих проектів, які з різних причин не були доведені до кінця.

Події російсько-української війни доводять, що картини сучасних збройних конфліктів значно відрізняються від тих, які ми звикли бачити в історичних фільмах і телепередачах. Звичайно, масові атаки піхоти під прикриттям танків і артилерії все ще необхідні у військовій справі. Але більшість сучасних армій намагаються якомога ширше застосовувати зброю, якою можна управляти дистанційно і завдати максимальної шкоди ворогові, не ставлячи під загрозу життя людей.

Одним із прикладів такого озброєння є турецькі безпілотники Bayraktar TB2. Українські військові успішно використовують їх для знищення колон російської військової техніки, ракетних комплексів 9К37 «Бук», катерів, паливних колон і багато чого іншого.

Що собою являють страхітливі турецькі дрони

З середини 60-х років минулого століття американці почали помічати дивні явища в небі: несподіваний шум, потужний удар і раптово все зникало.

Невже прибульці?

ЗМІ підняли хвилю питань, і уряду довелося визнати, що насправді це - випробування нового надзвукового розвідника SR-71 Blackbird, літака, що на десятиліття випередив свій час.

Для створення апарата, здатного миттєво зникати, інженери розробили кілька нових матеріалів і технологічних рішень. В результаті унікальний літак протягом наступних 30 років зробив сотні вильотів у В'єтнам, Північну Корею і інші ворожі США країни. І жодна машина не була втрачена в результаті ворожого вогню. При виявленні ракети земля-повітря Блекберд просто міняв курс і прискорювався.

Слухачі навчального курсу «Ворожі ІПСО. Як виявити та протистояти» говорили на заняттях, що їм подобається розбір ланцюжка ІПСО (інформаційно-психологічної спецоперації) від вкиду до поширення.
Для тих, хто на наших тренінгах ще не був, коротко: ІПСО від початку проходить 4 етапи.
1. Вкид – поява меседжів ІПСО в мережі.
2. «Паровоз» - введення фейків та ворожих меседжів в офіційний інформаційний простір через лідерів думок чи популярні ресурси.
3. «Підігрів інформації» - розгін публікацій за допомогою власних ботів, тролів, «блогерів», корисних ідіотів (термін), трансформація вихідного повідомлення.
4. Поширення інформації широкою масою користувачів, які повелися на цю ІПСО.
Зараз розберемо на прикладі.

Події трагічних дев’яти місяців в Україні переконливо довели: в сучасних війнах одна з основних ролей відводиться бойовим діям в повітрі.

Літаки піднімаються з аеродромів, запускають ракети і скидають бомби, викликаючи масові руйнування і втрати. Іноді здається, що протистояти цим руйнівним за силою атакам, перебуваючи на землі, – неможливо. Однак, багато армій світу мають у своєму розпорядженні компактні засоби ефективної протиповітряної оборони, які, незважаючи на невеликий розмір, успішно укладають на землю авіацію противника. Адже головне у військовій справі не розмір, а точність і сила ураження.

Після масових атак російської армії по об’єктах цивільної інфраструктури, країни - союзники України заявили про допомогу ЗСУ засобами протиповітряної оборони.  Що ж нам дадуть?

У цьому матеріалі ми розповімо вам, як працює протиповітряна зброя британського виробництва.

Цей посібник може кардинально вплинути на вашу свідомість та світогляд, тому приступайте до його вивчення із чітким розумінням того, що, завершивши останнє, десяте заняття, ви змінитесь.

Чому ми так вважаємо?

Якщо ви живете в Україні, споживаєте медіаконтент і користуєтеся соцмережами, складно уявити, що жодна з інформаційних спецоперацій, які ми розбираємо у якості прикладів, вас не зачепила. А якщо зачепила, то вам обов'язково захочеться стати на захист тез, які ми нібито спростовуємо.

Насправді, ми не спростовуємо ті чи інші твердження (бо ІПСО - це не про фейки), ми спонукаємо читачів частіше вмикати критичне мислення, а ще - замислитися над тим, як дії у віртуальному просторі отримують цілком відчутні наслідки у реальному житті. Як необдуманий репост може вплинути на обороноздатність держави, а коментар - коштувати комусь життя.

Ми не мали на меті описати всі інформаційно-психологічні спецоперації, які ворог реалізує в українському інформаційному просторі, навряд чи це можливо. Але тепер ви маєте інструменти для того, щоб самостійно виявляти ІПСО та не піддаватися їм.

Адже за майже дев'ять років роботи на інформаційному фронті ми добре засвоїли, підпасти під вплив ворожої ІПСО - легко, набагато складніше його позбавитися.

Ось які подарунки залишає ворог на нашій землі!

👹Московські ЗМІ кажуть, що їх війська відходять на передислокацію.

☝Але ми то з вами знаємо, що тікають вони від наших воїнів. Проте на залишених орками територіях жити поки що неможливо.

💪Зараз там працюють добровольці УДА - Руху опору південь, які звільняють від ворожих вибухонебезпечних “подарунків” українські землі в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській областях ( ОК Південь ).

😡Ви тільки подивіться, чим спаскудив нашу землю споконвічний ворог України!

Війна змінює реальність навколо нас блискавично. І, на жаль, свідомість наша за цими змінами не встигає. Ми по інерції ще продовжуємо оцінювати дійсність за старими мірками. І це може скінчитись трагічно. Отже, пропонуємо вам 10 тез на тему: що можна і чого ні в якому разі робити не треба, якщо ви потрапили в зону бойових дій. А зараз - за дуже й дуже рідким виключенням - вся країна - це суцільний фронт.

Що робити можна і треба

1. Безумовно треба виконувати всі вказівки місцевої адміністрації про комендантську годину, умови пересування, безпекові дії.

2. Треба піклуватись в першу чергу про своїх близьких, літніх сусідів, родини по сусідству, у яких лишилась жінка з дітьми, а чоловік пішов захищати Батьківщину.

3. Поширювати старанно перевірену корисну інформацію не тільки у месенджерах, а й серед тих людей, які навколо.

Довгі безсонні ночі в очікуванні ворожого обстрілу спонукають до довгих роздумів, а адреналіновий викид першого дня війни задає їх тему і напрям.

Українські військові сьогодні відновлюють історичну справедливість, даючи гідний опір нашому споконвічному ворогові. Московська орда, більшовицькі загарбники, нові російські фашисти – називайте їх, як хочете, незмінне єдине: вони лізуть до нас з Півночі, Сходу та Півдня і мають на меті одне: знищити українців як націю.

Історія повторюється витками спіралі, і раз на кілька десятиліть ми змушені відбивати навалу добре озброєних люмпенів, які хочуть тільки одного - вбивати. Але кожен новий виток виводить нас на нові рівні опору і наближає до остаточної перемоги.

Після 1654 року ми поступово втрачали державність, на початку 20 століття ненадовго отримали Незалежність, під час Другої Світової воювали на два фронти із найсильнішими арміями світу: радянською та фашистською, а потім більше 10 років чинили опір.

В 2014 році ми отримали гіркий урок, якщо народ не хоче годувати власну армію, він годуватиме армію окупанта. Урок було засвоєно, зараз ми успішно тримаємо оборону на всіх напрямках, знищуємо все вороже, що ходить і рухається, а суворі чоловіки з тероборони і строковики з НГУ ламають плани супротивника на бліц-кріг, перемагаючи елітні підрозділи російських спецпризначенців.

Українці стоять єдиним фронтом і ми не здамося. Цей урок історії наша нація починає нарешті засвоювати.