Друг "Бик" про провокації в ЗМІ, ситуацію в Криму, та плани на майбутнє.

Бо твій патріотизм – Празнична одежина,
А мій – то труд важкий,
Гарячка невдержима.
Іван Франко

Сьогодні в Україні не знайти жодного дурня чи недалекої людини. Не беру до уваги президента-уряд-парламент-олігархів-чиновників – то ж взагалі небожителі. Кажу про нас, звичайних. Ми всі розумні і патріотичні. Напевно, якби вирізати зі світової мережі шмат саме українського інтернету та за українською ж технологією перегнати його на енергетичний первак – вистарчило б тричі облетіти сонячну систему і ще трохи город сусіду зорати. А якби застосувати радянські критерії здобуття вчених звань, то за пропоновані розробки як вийти з кризи-перемогти Путіна-розбудувати державу мали б десь за добрих півмільйона кандидатських і докторських ступенів наук. Коли б рівень теоретичного патріотизму вдалося перевести у дію, таки постала б Велика Україна від моря Балтійського до моря Чорного.

За блокадою Криму не слід забувати наших ув'язнених бійців-закарпатців. Допомога та підтримка потрібна всім, хто за ґратами. І коли одні в неволі, то інші, хто на волі, повинні потроїти зусилля в організованій боротьбі проти злочинної влади. Кожен хай робить, що може і вміє.

І ще одне, чвари та розборки, хто крутіший націоналіст, є смішними і дріб'язковими в час, коли система нищить кожного, хто не змирився з її брутальністю, цинізмом та антиукраїнською суттю.

Давайте не одне одного судити, а хай історія розсудить, хто і скільки зробив для звільнення Батьківщини.

Можливо різними дорогами, але вперед і до Перемоги! Або всі переможуть або ганьба поразки буде теж одна на всіх.

Сьогодні на акції по блокуванню все без змін. Ще частина фур розвернулась. Інші чекають чуда.

Думаю доцільно би було розгорнути подальшу акцію шляхом блокування залізниці, потім - електроенергія, газ, вода...

А ще - якби проявили ініціативу українці в областях, які межують з рашкою.

Про лугандон взагалі мовчу.

Все можливо, коли всі спільно роблять одну справу і не використовують такі акції для власного піару чи передвиборчої кампанії.

Ще, подяка "Хорвату", "Татарину" та всім бійцям за чітку роботу.

Я зараз далеко, зі своїм підрозділом, але всі мої думки там, в районі Чонгару, з тими хлопцями - татарами і українцями, що зараз блокують Крим. Дуже сподіваюся, що нам буде наказ поїхати туди хоча б на коротку ротацію. Я там точно стану у нагоді, бо маю досвід стояння на блокпостах.

Блокаду, ясна річ, повністю підтримую. Велика ганьба, що це не було зроблено раніше, причому державою, а не просто ініціативними громадянами.

Кажуть, що за добу блокади у пробці встали 800 фур. Скільки ж їх туди зайшло за ці півтора року?

В ДУК-інфо присіли на хвилинку з комбатом 8 ОБАТу ДУК ПС другом "Червнем" розмова про СБУ та інше

Зустріч з Іриною Ярош... Дочка особистого ворога путіна, Провідника національно-визвольного руху Дмитра Яроша - яка вона? Сьогодні ви маєте змогу дізнатися про це.

Ми, членство Національно-Визвольного Руху «Правий сектор», бійці Добровольчого Українського Корпусу Правого сектору, звертаємось до вас з засторогою.

Ви щитами прикривали на Майдані донєцьку кодлу, пресували в райвідділках активістів і журналістів, фальшували протоколи на автомайданівців. Скажете, саме ви того не робили? Так, таких міліціонерів немало, дехто з табельною зброєю прибув на Майдан щоби захистити народ, от тільки вже після лютневого розстрілу. Тепер ми по один бік фронту у Визвольній війні з російським окупантом. Тільки ми добровільно, на передовій і без жодного набою від влади, а ви за платню, в мирних містах, відбувши, в кращому випадку, місяць ротації на третій лінії. Ми, за народної підтримки, звалили режим внутрішньої окупації Януковича, разом з побратимами з добровольчих батальйонів та Збройних Сил зупинили російських окупантів і не даємо владі за мінськими домовленостями здати Донбас, як раніше Крим. Ви ж наразі «в шоколаді» - вам підвищують платню, за рахунок фронту забезпечують новенькою технікою, щедро роздають медальки аби тільки політичні пристосуванці змогли відсидітись за вашими спинами від народного гніву.

На фронті, мабуть, немає бійця, який не знав би ім`я Яни Зінкевич. Ця двадцятилітня дівчинка по рівню мужності і жертовності дасть фору сотні чоловіків. У дев`ятнадцять Яна стала командиром батальйону Госпітальєрів, який сама ж і створила. Зараз вона – керівник медичної служби ДУК ПС, має не одну нагороду і більше сотні особисто врятованих життів. І це – не рахуючи роботи бійців її підрозділу. Поранені, упізнання загиблих, організація похорон – все це лягає на худенькі дівочі плечі Яни.

Про те, що відбувалось по ситуації з моїм арештом.

Почну з однієї невеликої історії, яка має певний вплив на усю подальшу ситуацію.

У квітні я в особі керівника обл. відділення ПС та такі структури як Автомайдан, Самооборона та ще ряд патріотичних організацій написали заяву до МВС, СБУ та прокуратури щодо протиправних дій людини Пресмана, сепаратиста-родінця Щербича С., який мав стати депутатом Комінтернівської райради.